Об’єкта чи об’єкту правила

Об’єкта чи об’єкту правила

У сучасній науці вирізняють такі об’єкти досліджень:

1. Емпіричний і абстрактний.

Емпіричний об’єкт — це об’єкт (предмет, явище, процес, подія), що існує об’єктивно поза мисленням людини в певному просторово-часовому вимірі. Емпіричні об’єкти поділяються на такі, що спостерігаються безпосередньо за допомогою органів відчуття, і такі, що спостерігаються опосередковано за допомогою різноманітних приладів спостереження. Приклади емпіричних об’єктів, які вивчають різні науки, — атом, метал, рослина, тварина, космічне тіло, вода, людина, артефакт культури (архітектурна споруда, книга, техніка, кіно та ін.).

Абстрактний об’єкт — 1) предмет, що існує уявно (в думках, подумки): продукт абстрагуючої діяльності мислення; продукт творчої уяви людини (літературний образ, казковий образ, фантастичний образ); 2) об’єкт мислення, який створює його зміст. Розрізняють такі види абстрактних об’єктів, що вивчає сучасна наука: класи предметів; властивості предметів, явищ, процесів, подій; відношення між предметами; системи об’єктів; розвиток систем та ін. Приклади абстрактних об’єктів, що вивчають сучасні науки: Всесвіт (система Галактик), біосфера, Сонячна система, популяція тварин на Землі, суспільна система і под.; математичні об’єкти — число, вектор, величина, множина тощо.

2. Ідеалізований і конструктивний.

Ідеалізований об’єкт — теоретична модель, створена в певній науці методом ідеалізації (грец. idea — ідея, вигляд) для вивчення реально існуючих об’єктів, котрі пізнають, досліджують учені. Особливості ідеалізованих об’єктів полягають в тому, що властивості, які надаються їм, у чистому вигляді відсутні в реально існуючих (емпіричних) об’єктів, котрі досліджують. За допомогою ідеалізованих об’єктів моделюється певний стан або ситуація, в умовах якої виявляють властивості реально існуючих об’єктів. Приклади ідеалізованих об’єктів у фізиці — «ідеальний газ», «абсолютний нуль температури», «супергравітація»; в соціології — «ідеальний тип».

Конструктивний об’єкт — це об’єкт, створений (побудований) з інших об’єктів методом конструювання. За структурною побудовою конструктивні об’єкти поділяють на прості й складні. Приклади простих — літери алфавіту певної природної або штучної мови, з яких творяться складні конструктивні об’єкти — слова, формули за певними правилами. До конструктивних об’єктів належать математичні об’єкти, об’єкти сучасної символічної логіки.

Створення конструктивних об’єктів — предмет дослідження конструктивної логіки та конструктивної математики.

3. Віртуальний об’єкт (середньолат. — здібний, сильний) — об’єкт, існування якого неможливо зафіксувати безпосередньо, але існування якого допускається й іноді підтверджується ефектами, котрі можна виміряти; об’єкт існування якого виявляється за наявності певних умов, наприклад, у процесі взаємодії зі суб’єктом, що пізнає світ, скажімо, «віртуальний світ», який виникає на екрані монітора в комп’ютерній системі за взаємодії «людина — комп’ютер».

Приклад такого об’єкта — віртуальні частинки, що вивчає квантова фізика.

Науковий термін

Для позначення об’єктів дослідження в науку вводять спеціальні терміни.

Науковий термін — символ для позначення емпіричних, абстрактних, ідеалізованих, віртуальних об’єктів, які досліджує конкретна наука. Розрізняють емпіричні й теоретичні терміни.

Емпіричні терміни позначають емпіричні об’єкти, а теоретичні терміни — абстрактні. Теоретичні терміни поділяють на предикатні (позначають властивості емпіричних або абстрактних об’єктів), релятивні (позначають відношення між емпіричними або абстрактними об’єктами), пропозиційні (позначають висловлювання).

Для оперування емпіричними або теоретичними термінами доцільно визначати їх смисл і значення відповідно до логіко-семантичних методів аналізу мовних виразів (див. 2.4). Емпіричний термін позначає емпіричний об’єкт, і відповідно, його значенням є певний емпіричний об’єкт або денотат для емпіричного терміна. Так, емпіричний термін «планета» має такий смисл — космічне тіло, яке обертається навколо Сонця і світить відбитковим випромінюванням, а предметне значення (денотат) — одна із планет Сонячної системи, наприклад, Земля.

Теоретичний термін позначає абстрактний об’єкт. Відтак його значенням є певний абстрактний об’єкт чи денотат для теоретичного терміна. Скажімо, теоретичний термін «висловлювання» — абстрактний об’єкт науки логіки, властивість якого означає мати п-кількісних значень (два — «істинне», «хибне», або п > 2). Денотатом для абстрактного об’єкта «висловлювання» буде конкретне висловлювання, наприклад «усі люди смертні», яке має істиннісне значення.

Теоретичний термін «натуральне число» — це абстрактний об’єкт математики. Його смисл — «результат рахунку кінцевої кількості предметів», а предметне значення (денотат) — будь-яке число, скажімо, число «чотири».

Стосовно теоретичних термінів сформульовано таке положення: незалежно від синтаксичної побудови, будь-які терміни тотожні за смислом тоді й лише тоді, коли вони тотожні за значенням, тобто позначають один і той самий абстрактний об’єкт. Наприклад, арифметичні терміни «8 — 2», «4 + 2», «З + 3» різні за синтаксичною побудовою, але тотожні за смислом і значенням, тобто предметне значення (денотат) для цих термінів — число «шість».

Щодо емпіричних термінів це положення не діє, оскільки вони можуть мати різний смисл і бути нетотожними за значенням (приклад Г. Фреге про «ранкову зірку» та «вечірню зірку»; див. 2.4). Якщо ототожнювати смисл і значення емпіричних термінів, то може виникнути антиномія відношення найменування (див. 2.4).

Сукупність термінів конкретної науки називають науковою термінологією.

Введення термінів у конкретну науку здійснюють на принципах: предметності (визначення денотату для конкретного терміна, що вводять у науку); однозначності (науковий термін повинен мати чітко визначений смисл і лише один денотат, тобто предмет позначення); відносності (науковий термін існує лише в певній системі наукового знання).

Уведений в конкретну науку методами абстрагування й ідеалізації термін, концептом якого є поняття, з погляду логіки може мати лише один смисл, але не мати предметного значення, тобто бути порожнім. У процесі наукового пізнання введений у науку термін наповнюється фактичним смислом і значенням або не наповнюється, тобто визначається як порожній. Наприклад, у квантову фізику був введений термін «кварк». Фізики суто логічно надали йому такий смисл: «Кварк — фундаментальна частинка, яка володіє електричним зарядом, кратним е/3, і не спостерігається у вільному стані». Реальність кварків підтверджують фізичними експериментами, тобто цей термін набув не лише смислу, а й предметного значення (фактичного обсягу).

Кожен науковий термін, що вводять у науку, потребує визначення або дефініції, тобто логічної операції, за допомогою якої уточнюють походження терміна, розкривають його зміст, отже, визначають концепт терміна (поняття). Розрізняють два види визначення наукових термінів — семантичне (остенсивне) та синтаксичне.

Семантичне визначення наукових термінів означає надання смислу певному терміну через вказівку на об’єкт дослідження (денотат терміна). Тобто: термін А тотожний за смислом іншому терміну а. Формально: А = І)/(а), де А, а — змінні, О/ — оператор дефініції. Наприклад: квадрат = 2)/ (рівносторонній прямокутник).

На сучасному етапі виникла така ситуація, коли в кожну науку введено дуже багато різних термінів і наука немовби перенасичена ними. Нововведені терміни часто тотожні за смислом і тим самим дублюють один одного, не завжди створюючи уяву нових концептів, тобто понятійних носіїв нового знання.

Сучасній науці потрібна «бритва Оккама», з погляду логіки й евристики, та елімінація термінів, які дублюють один одного й ускладнюють процес засвоєння та розуміння наукового знання.

Об’єкта чи об’єкту правила

Правильне визначення їх є не менш важливим. Необхідність розрізнення цих двох понять пояснюється тим, що, насамперед, необхідно розрізняти, з одного боку, ту об’єктивну сферу, яка цікавить дослідника, а з іншого — те, стосовно чого він збирається отримати нове педагогічне знання. Змішування у визначеннях об’єкта й предмета призводить до невірогідних загальних висновків і підміни дослідження міркуванням з приводу давно встановлених істин.

Неправильним є визначення об’єктом широкої дослідницької галузі, а предметом — вужчої її частини. Інколи об’єктом помилково визначають учасників педагогічного процесу. Слід пам’ятати, що при визначенні об’єкта потрібно знайти відповідь на запитання: що розглядається? А предмет означає аспект розгляду і «. дає уявлення про спосіб розгляду об’єкта дослідження, про те, які нові відношення, властивості, аспекти і функції об’єкта розкриваються. Іншими словами, об’єктом виступає те, що досліджується, а предметом — те, що в цьому об’єкті дістає наукове пояснення» (Там же, с. 13).

Найчастіше об’єктами педагогічних досліджень є діяльність учителів і вихователів, дітей і учнів, педагогічні стосунки (між суб’єктом і об’єктом навчання та виховання, особистістю і колективом, навчанням і самоосвітою, вихованням і самовихованням), організація чи управління пізнавальною діяльністю дітей, навчально-виховним процесом чи навчально-виховним закладом тощо.

Предметом дослідження можуть виступати: мета освіти й виховання, прогнозування, зміст, форми й методи організації й проведення педагогічного процесу, характеристики діяльності учня й учителя, суперечності в навчально-виховному процесі, шляхи його вдосконалення, характер педагогічних вимог, впливів, педагогічні умови, особливості, тенденції розвитку навчально-виховних явищ і процесів, різні види педагогічних ситуацій, різні педагогічні відносини (між дітьми в групах та в колективах, колективом і особистістю, між різними колективами, між сім’єю і школою, школою і виробництвом, громадськістю і школою, між дітьми річного віку в трудових і навчальних об’єднаннях тощо), діяльність і навчання самої дитини (її самопізнання, самовиховання, здатність до навчання й виховання, сприйнятливість до виховання, життєвий досвід, поведінка, особистісні якості, інтереси, мотиви, потреби тощо.

Визначаючи предмет дослідження, важливо конкретизувати, хто є суб’єктом його. Основним суб’єктом дослідження має бути щось одне: або діяльність дітей, їхні особливості, інтереси, потреба, поведінка, внутрішні суперечності і рівень вихованості, або ж діяльність учителя — педагогічні чинники і засоби, характер педагогічних вимог і впливів, особливості стосунків тощо.

Звичайно, вивчаючи, наприклад, учнівський колектив чи учня, не можна забувати про педагогічне керівництво їх формуванням чи розвитком. Однак у всіх випадках доцільно досліджувати якийсь один аспект, залишаючи другий допоміжним, коригуючим.

Мета і завдання дослідження.

Вони конкретизують предмет. Формуючи мету, дослідник з’ясовує, який результат бажає отримати і яким він його очікує. Мета конкретизується у завданнях. Обов’язковим для більшості досліджень має бути: 1) експериментальна чи дослідно-експериментальна перевірка висловлених ідей, створеної моделі, запропонованої педагогічної технології або апробація їх на практиці; 2) вироблення на основі отриманих результатів конкретних рекомендацій для учнів та педагогів, спрямованих на поліпшення навчання та виховання.

Важливим, конкретизуючим мету завданням є формування теоретичної концепції, ядром якої слугує гіпотеза дослідження, що покликане розв’язати виявлені суперечності.

Вставлення об’єкта WordArt

Примітка.: Ми хочемо надавати найновіший вміст довідки рідною мовою користувачів якомога швидше. Цю сторінку перекладено за допомогою засобу автоматичного перекладу, тому вона може містити смислові, синтаксичні або граматичні помилки. Ми вважаємо, що цей вміст стане вам у пригоді. Повідомте нас, чи була інформація корисною, унизу цієї сторінки. Для зручності цю статтю можна переглянути англійською мовою .

WordArt – це швидкий спосіб зробити текст вражаючим за допомогою спеціальних ефектів. Виберіть стиль WordArt із колекції WordArt, запущеною із вкладки Вставлення, яку потім можна настроїти.

Натисніть кнопку Вставлення > WordArt та виберіть необхідний стиль WordArt.

У колекції WordArt, лист A представляє різні конструкції, які застосовуються до всіх позначених текстів.

Примітка.: Піктограма WordArt міститься в групі Текст, і її вигляд може відрізнятися залежно від програми, що використовується, і розміру екрана. Знайдіть одну з таких піктограм:

Відобразиться покажчик місця заповнення «Введіть текст» із виділеним текстом.

Введіть власний текст замість тексту покажчика місця заповнення.

Як об’єкт WordArt можна вводити цілі речення та навіть абзаци (для довгого тексту може знадобитися змінити розмір шрифту). А в програмі Word ви також можете перетворити на об’єкт WordArt наявний текст.

Можливість додавати символи, як текст WordArt. Виберіть місце для символу, а на вкладці Вставлення натисніть кнопку Символ, і виберіть необхідний символ.

Якщо ви намагалися змінити форму об’єкта WordArt за допомогою стилів фігур, то помітили, що текст не змінився. Використовуйте параметри тексту в групі Стилі WordArt. Стилі й ефекти фігур застосовуються до рамки та фону навколо об’єкта WordArt, а не до його тексту. Тож, щоб додати ефекти до тексту WordArt, як-от тіні, обертання, вигини, колір заливки та контуру, використовуйте параметри в групі Стилі WordArt, зокрема Заливка тексту, Контур тексту та Текстові ефекти.

Примітка.: Залежно від розміру екрана для стилів WordArt можуть відображатися лише піктограми.

Виберіть текст WordArt, який слід змінити.

Відобразиться контекстна вкладка Засоби креслення – Формат.

На вкладці Засоби креслення – Формат натисніть кнопку Заливка тексту або Контур тексту та виберіть потрібний колір.

Клацніть за межами текстового поля, щоб побачити результат.

У цьому прикладі до тексту застосовано блакитну заливку та червоний контур.

Виберіть текст WordArt, який слід змінити.

Відобразиться контекстна вкладка Засоби креслення – Формат.

Щоб вигнути текст об’єкта WordArt, на контекстній вкладці Засоби креслення – Формат натисніть кнопку Текстові ефекти, виберіть пункт Трансформація, а потім виберіть потрібний ефект.

Увага!: Меню Текстові ефекти та Ефекти для фігур різні. Якщо внизу меню не відображається пункт Трансформація, перевірте, чи відкрито меню Текстові ефекти.

У цьому прикладі застосовано перший ефект вигину.

Клацніть за межами текстового поля, щоб побачити результат.

У меню Текстові ефекти ви також можете застосувати інші ефекти, наприклад тінь, відбиття, світіння, рельєф і об’ємне обертання. У цьому прикладі показано вигнутий об’єкт WordArt із тінню.

Щоб повернути текст WordArt на будь-який кут, виберіть його, а потім перетягніть маркер обертання по колу вгорі рамки.

Щоб віддзеркалити об’єкт WordArt або повернути його на 90 градусів, перейдіть на контекстну вкладку Засоби креслення – Формат, у групі Упорядкувати натисніть кнопку Повернути та виберіть потрібну команду.

Щоб змінити розмір або стиль шрифту тексту WordArt, виконайте наведені нижче дії.

Виберіть текст WordArt, який слід змінити.

На вкладці Основне виберіть параметри в групі Шрифт, як-от стиль шрифту, його розмір або, скажімо, підкреслення.

У документі Word виділіть текст, який потрібно перетворити на об’єкт WordArt.

На вкладці Вставлення натисніть кнопку WordArt та виберіть необхідний об’єкт WordArt.

Двічі клацніть об’єкт WordArt, який потрібно вилучити, і натисніть клавішу Delete.

Виділення об’єктів

На цій сторінці

Огляд методів виділення

InDesign пропонує такі методи та інструменти виділення:

Дає змогу виділяти текстові та графічні кадри, а також працювати з об’єктом за допомогою рамки розміру. Якщо клацнути інструмент виділення вмісту (у формі кільця), який відображається в разі утримання курсору миші на зображенні, можна маніпулювати зображенням у межах кадру без переходу до інструмента «Часткове виділення».

Інструмент «Часткове виділення»

Дозволяє виділяти зміст кадру (наприклад, поміщену графіку) або безпосередньо працювати з об’єктами, які підлягають редагуванню, такими як контури, прямокутники або текст, що було перетворено на текстовий контур.

Дозволяє виділяти текст у текстовому кадрі, на контурі або в таблиці.

Дозволяє виділяти контейнер об’єкта (або кадр) та його зміст. Підменю «Виділити» також дозволяє виділяти об’єкти на основі їх розташування по відношенню до інших об’єктів. Для перегляду підменю «Виділити» оберіть «Об’єкт» > «Виділити». Також для відображення контекстного меню можна клацнути об’єкт правою кнопкою миші (у Windows) або лівою кнопкою миші, утримуючи натиснутою клавішу Control (у Mac OS), а потім обрати команду «Виділити».

Кнопки виділення на панелі керування

Також виділити вміст можна за допомогою кнопки «Вибрати вміст» або кнопки «Вибрати контейнер» . Крім того, можна скористатися командами «Виділити наступний об’єкт» або «Виділити попередній об’єкт» для виділення наступного або попереднього об’єктів в групі або на розвороті.

Команди «Виділити все» та «Зняти все виділення»

Дають змогу виділяти всі об’єкти на розвороті та монтажному столі та скасовувати їхній вибір залежно від того, який інструмент наразі активний, а також від того, які елементи вже виділені. Виберіть «Правка» > « Виділити все » або «Правка» > « Зняти все виділення ».

Двічі клацніть об’єкт для переходу між виділенням рамки та об’єкта. Для розміщення точки вставлення та для увімкнення інструмента «Текст» двічі клацніть текстовий кадр.

Виділення об’єктів

Об’єкт — це будь-який елемент, який друкується на сторінці або монтажному столі, наприклад, контур або імпортована графіка. Кадр або контур — це фігура, яку ви малюєте, або контейнер для тексту або графіки. Рамка розміру — це прямокутник із вісьмома ручками виділення, що представляють вертикальні та горизонтальні розміри об’єктів. Перед внесенням змін до об’єкта вам потрібно виділити його за допомогою інструмента виділення.

Існує два способи виділення об’єкта у програмі InDesign:

За допомогою інструмента «Виділення» можна виділяти рамку розміру об’єкта для виконання загальних завдань макетування, наприклад, розміщення та визначення розмірів об’єктів. Вибираючи зображення, можна використати інструмент «Виділення» для виділення кадру або зображення в кадрі.

Ви також можете використовувати інструмент «Часткове виділення» для виділення змісту контейнера (наприклад, імпортованої графіки) або окремих пунктів на контурі для завдань, що включають в себе зміну розміру імпортованої графіки, розмальовування та редагування контурів, а також для редагування тексту.

Імпортований графічний файл завжди міститься в межах кадру. Можливо здійснювати виділення графіки та її кадру, лише графіки або лише кадру. Кадр та рамка розміру імпортованої графіки можуть бути різного розміру. Щоб дізнатися, як у програмі InDesign позначається виділений вміст, див. розділ Змінення об’єктів за допомогою графічних кадрів.

По відношенню до прямокутних об’єктів важко визначити різницю між їхньою рамкою розміру та власне їхнім контуром. Рамка розміру завжди відображує вісім великих порожніх точок прив’язки. Прямокутний контур в свою чергу відображує чотири маленьких опорних точки (вони можуть бути пустими або суцільними).

Виділення рамки розміру

Ви можете обрати рамку розміру для будь-якого об’єкта; вона представляє собою прямокутник, що вказує горизонтальні та вертикальні розміри об’єкта. (Для згрупованих об’єктів рамка розміру представлена прямокутником із пунктирними лініями.) Рамка розміру також називається контейнер. Рамка розміру дає можливість швидко переміщати, створювати дублікати об’єктів та масштабувати їх без потреби використання інших інструментів. По відношенню до контурів рамка розміру спрощує роботу із цілим об’єктом, опорні точки, які визначають фігуру об’єкта, не змінюються випадково.

Для більш точного переміщення та масштабування та інших змін, наприклад повертання, використовуйте панель керування або панель трансформування.

Клацніть по об’єкту. Якщо об’єкт представлено у вигляді незалитого контура, клацніть по його краю. Якщо об’єктом є зображення, клацніть інструмент захоплення вмісту, щоб вибрати рамку розміру зображення, або клацніть поза межами інструмента захоплення вмісту, щоб вибрати кадр.

Перетягніть прямокутник виділення, що має контури у вигляді крапкового пунктиру, або рамку навколо частини або всього об’єкта.

Виділивши графічний об’єкт або вкладений вміст, натисніть кнопку «Вибрати контейнер», що знаходиться на панелі керування.

За умови виділення одного або декількох об’єктів за допомогою інструмента «Виділення» навколо об’єкта відображається рамка розміру, яка вказує розмір кожного об’єкта. Якщо об’єкт виділено, а рамка розміру не відображається, можливо, об’єкт було виділено за допомогою інструмента «Часткове виділення» .

Якщо клацання на кадрі не призводить до його виділення, можливо, кадр є заблокованим елементом, знаходиться в заблокованому шарі або є елементом сторінки-шаблону. Див. розділ Неможливо виділити об’єкт.

Виділення контура або точок на контурі

Контури в InDesign позначаються опорними та кінцевими точками, лініями напряму. Опорні та кінцеві точки можна виділити за допомогою інструмента «Часткове виділення».

Зверніть увагу на те, як змінюється інструмент, коли він знаходиться над контуром або над точкою .

Для виділення окремого пункту натисніть на ньому.

Для виділення декількох точок контуру натискайте клавішу Shift одночасно із клацанням кожної точки.

Для того, щоб одночасно виділити всі пункти контурів, натисніть на пункті в центрі об’єкта або клацніть на контурі лівою кнопкою миші, утримуючи клавішу Alt (Windows) або Option (Mac OS). У разі часткового виділення будь-якої частини об’єкта команда Виділити всі також призводить до виділення всіх точок.

Виділення тексту всередині кадру

  • Щоб виділити текст шляхом перетягування, натисніть на текстовому кадрі за допомогою інструмента «Текст». З’явиться пункт вводу.
  • Щоб створити пункт вводу в тексті, двічі клацніть на текстовому кадрі за допомогою будь-якого інструмента виділення. InDesign автоматично перемикнеться на інструмент «Текст».

Виділення об’єкта в кадрі

Клацніть на об’єкті за допомогою інструмента «Часткове виділення» . Інструмент «Часткове виділення» автоматично змінюється на Інструмент «Рука», коли його розміщують над графічним об’єктом всередині кадру (але не над неграфічним об’єктом як, наприклад, контур).

Якщо об’єкт у межах кадру є зображенням, клацніть інструмент захоплення вмісту, щоб виділити зображення.

Якщо потрібно, щоб інструмент захоплення вмісту не відображався за наведення вказівника миші на зображення, виберіть «Перегляд» > «Допоміжні елементи» > «Сховати інструмент захоплення вмісту».

  • Виділивши кадр, оберіть команди «Виділити» > «Вміст» у меню «Об’єкт» або контекстному меню кадру.
  • Виділивши кадр, натисніть кнопку «Виділити вміст», яка знаходиться на панелі керування.

Виділення декількох об’єктів

  • Для виділення всіх об’єктів у прямокутній області скористайтеся інструментом «Виділення» , щоб перетягнути рамку поверх об’єктів, які необхідно виділити.
  • Для виділення несуміжних об’єктів скористайтеся інструментом «Виділення», щоб виділити об’єкт, а потім натисніть клавішу Shift одночасно із натисканням на додатковий об’єкт. Якщо натиснути на виділених об’єктах, це призведе до відміни виділення.
  • Для того, щоб додати до виділеного більше об’єктів, натисніть клавішу Shift, одночасно користуючись інструментом «Виділення», щоб перетягнути область над додатковими об’єктами. Якщо здійснити перетягування над виділеними об’єктами, це призведе до відміни їх виділення.

Ці самі методи можна застосовувати за допомогою інструмента «Часткове виділення», щоб виділити об’єкти, вкладені всередині груп або кадрів.

Виділення або скасування виділення всіх об’єктів

Для скасування виділення всіх об’єктів на розвороті та його монтажному столі виберіть «Правка» > « Зняти все виділення ». Або ж за допомогою інструмента «Виділення» чи «Часткове виділення» клацніть на відстані принаймні 3 пікселі від об’єкта.

Команда « Виділити все » діє по-різному залежно від ситуації.

Якщо вибрано інструмент «Виділення», всі контури та кадри на розвороті та монтажному столі виділяються, а їхні рамки розміру активні.

Якщо вибрано інструмент «Часткове виділення» і об’єкт виділено частково, команда « Виділити все » виділяє всі опорні точки цього об’єкта, але не виділяє жодних інших об’єктів. Якщо не виділено жодного об’єкта, команда « Виділити все » виділяє всі об’єкти, що мають контури, на розвороті та монтажному столі.

Якщо вибрано інструмент «Текст», а в текстовому кадрі є точка вставки (позначається вертикальною лінією, що блимає), команда «Виділити все» виділяє весь текст у межах цього текстового кадру та інших зв’язаних із ним кадрів, але не виділяє інші об’єкти.

Якщо виділено об’єкт у групі, команда « Виділити все » виділяє лише решту об’єктів у групі, але не виділяє жодних інших об’єктів на розвороті.

Еще по теме:

  • Как оплатить штраф из испании оплата штрафа в испании схема оплаты штрафов из Испании (за превышение скорости и тд) . . Оплата через интернет с пластиковой карты: 1) http://www.dgt.es/portal/es/oficina_virtual/multas/pago_multa/?tit=Pago%20de%20multas%20en%20Internet 2) выбираем раздел "оплата штрафа БЕЗ […]
  • Отсутствует основание иска Предмет и основание иска Статьи по теме В исковом заявлении в суд важно верно указать предмет и основание иска, а в случае ошибки вовремя внести уточнения в иск. Читайте в нашей статье: Компания направляет исковое заявление в суд. Если ошибиться в предмете и основании иска, истец […]
  • Выход на пенсию военнослужащих в 2018 году Последние новости в вопросе увеличения пенсионного возраста военнослужащим Вопрос об увеличении пенсионного возраста с каждым годом становиться все более актуальным. Конечно, многих граждан нашей станы интересует один и тот же вопрос – так будет увеличении пенсионного возраста или нет? В […]
  • Увеличение пенсии с 1 августа 2018 года работающим пенсионерам В России 1 августа увеличатся пенсии работающих пенсионеров В России 1 августа увеличатся пенсии работающих пенсионеров В нашей стране насчитывается около 9 миллионов работающих пенсионеров. С 1 июня вырастут их пенсионные выплаты. Как сообщается на сайте Пенсионного фонда России […]
  • Правила постановки точки с запятой Правила постановки точки с запятой 1. Если части сложносочиненного предложения значительно распространены (часто это сложные предложения смешанного типа — с сочинением, подчинением и бессоюзной связью) и имеют внутри себя запятые, то между такими частями ставится точка с запятой : Всё […]
  • Закон от 1 ноября 2014 года Федеральный закон от 29 ноября 2014 г. N 382-ФЗ "О внесении изменений в части первую и вторую Налогового кодекса Российской Федерации" Федеральный закон от 29 ноября 2014 г. N 382-ФЗ"О внесении изменений в части первую и вторую Налогового кодекса Российской Федерации" Принят […]
  • Кому нужен патент на розничную торговлю Правила работы на патенте лучше не нарушать За первые полгода применения патентной системы налогообложения обнаружились неясности и пробелы в регулировании этого режима. С вопросами, поступившими от читателей «Главной книги», мы обратились в Минфин. Светлана Борисовна, предприниматель […]
  • Март 1917 приказ 1 Приказ № 1 Петроградского Совета, 1(14) марта 1917 года ПРИКАЗ № 1 ПЕТРОГРАДСКОГО СОВЕТА - первый после победы Февральской революции 1917 приказ по гарнизону Петроградского военного округа, принятый 1(14) марта 1917 года на объединенном заседании рабочей и солдатской секций […]